проглядатися
ПРОГЛЯДА́ТИСЯ, а́ється, недок.
1. Бути видним, помітним, приступним зору.
Сівши на коня, він попрямував до розвилки яру, звідки видно було і перелісок, і поле за яром, а дорога проглядалась у бінокль верстов на п'ять (П. Панч);
Крізь широкий і низький отвір прочинених дверей в сіни вливався могутній потік світла, за ним ледве проглядався двір, порослий бур'яном (Л. Первомайський);
Панно гарно вписується в інтер'єр гастроному, добре проглядається з будь-якої точки (з газ.).
2. Пас. до прогляда́ти 3.
У самому кабінеті головного конструктора завжди повно людей; тут проглядаються креслення, підписуються якісь наряди (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)