прогнати —
прогна́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
прогнати —
див. проганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прогнати —
ПРОГНА́ТИ див. проганя́ти.
Словник української мови у 20 томах
прогнати —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
прогнати —
Прогнати см. прогонити.
Словник української мови Грінченка