прогнання
ПРОГНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. прогна́ти 1, 2.
Захар розумів добре, що… неприхильний засуд [тухольського суду], що вирече прогнання боярина з громади, грозить також немалою небезпекою (Фр., VI, 1951, 42).
Словник української мови (СУМ-11)