прогнання

прогна́ння

-я, с., рідко.

Дія за знач. прогнати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. прогнання — прогна́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прогнання — ПРОГНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. прогна́ти 1, 2. Захар розумів добре, що... неприхильний засуд [тухольського суду], що вирече прогнання боярина з громади, грозить також немалою небезпекою (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. прогнання — ПРОГНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. прогна́ти 1, 2. Захар розумів добре, що… неприхильний засуд [тухольського суду], що вирече прогнання боярина з громади, грозить також немалою небезпекою (Фр., VI, 1951, 42).  Словник української мови в 11 томах