прогнання
ПРОГНА́ННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. прогна́ти 1, 2.
Захар розумів добре, що... неприхильний засуд [тухольського суду], що вирече прогнання боярина з громади, грозить також немалою небезпекою (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)