1. Словник української мови в 11 томах

прогнання

ПРОГНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. прогна́ти 1, 2.

Захар розумів добре, що… неприхильний засуд [тухольського суду], що вирече прогнання боярина з громади, грозить також немалою небезпекою (Фр., VI, 1951, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогнання — прогна́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. прогнання — -я, с., рідко. Дія за знач. прогнати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогнання — ПРОГНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. прогна́ти 1, 2. Захар розумів добре, що... неприхильний засуд [тухольського суду], що вирече прогнання боярина з громади, грозить також немалою небезпекою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах