прогодовуватися
ПРОГОДО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Забезпечувати себе їжею, кормом.
— Цим звіром не прогодуєшся, коли хліба і масла або хоч ведмежатини не матимеш (Трубл., Лахтак, 1953, 74);
Знаю тільки одне, що не можу я жити без Марії, а де жити і чим прогодуватися — це вже було мені невідомо (Мур., Бук. повість, 1959, 15).
2. тільки недок. Пас. до прогодо́вувати 1.
Словник української мови (СУМ-11)