прогостювати
ПРОГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Гостювати якийсь час.
Цілий день прогостює було (Вовчок, І, 1955, 114);
— То й довго прогостює він у вас? — питає цікавий чоловічий голос у жінки (Вас., І, 1959, 321);
Недовго прогостював Кузьма Петриченко в Острі, лише три дні (Шиян, Гроза.., 1956, 640).
Словник української мови (СУМ-11)