програмка
ПРОГРА́МКА, и, ж. Зменш. до програ́ма 5.
Ми з Шуркою малювали програмки, а Боря каліграфічно без єдиної помилки, як друкував, переписував їх (Ів., Таємниця, 1959, 157);
— Хто це грає Платона? — тихо запитав Перекат. Катя довго дивилася в програмку, відшукуючи прізвище (Собко, Нам спокій.., 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)