програмний
ПРОГРА́МНИЙ, а, е.
1. Прикм. до програ́ма 1, 4, 8.
Діяльність КПРС по керівництву народним господарством спрямована на розв’язання головного програмного економічного завдання — на створення матеріально-технічної бази комунізму (Ком. Укр., 4, 1966, 17);
Школу закінчила [Ліна] ось із медаллю, опанувавши програмні науки (Гончар, Тронка, 1963, 146);
Цифрове програмне керування металорізальними верстатами у десятки раз [разів] підвищує продуктивність праці, забезпечує високу точність обробки (Наука.., 12, 1962, 22).
2. Який викладає програму, є програмою (у 2 знач.).
Видатним твором марксизму, першим програмним документом наукового комунізму була спільна праця Маркса і Енгельса, опублікована у 1848 р., — «Маніфест Комуністичної партії» (Укр. іст. ж., 6, 1960, 5);
У 1905 р. Ленін виступив з програмною статтею «Партійна організація і партійна література», присвяченою питанням розвитку соціалістичної літератури і мистецтва, завданням партії в цій галузі (Рад. літ-во, 5, 1957, 6);
Знаменною є поява в українській поезії 20-х років ряду програмних і полемічних віршів, присвячених питанню про «місце поета в робочім строю» (Іст. укр. літ., II, 1956, 77).
3. Виконаний за заданою програмою (у 6 знач.). І.
Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітч., 2, 1964, 188).
4. Створений на певний сюжет, певну тему (про інструментальну музику).
П’ята симфонія [Б. М. Лятошинського] не належить до програмної музики у звичному розумінні цього слова (Мист., 3, 1969, 28).
Словник української мови (СУМ-11)