прогрес
ПРОГРЕ́С, у, ч. Розвиток по висхідній лінії, удосконалення в цьому процесі, перехід від нижчого до вищого, від простого до більш складного; протилежне регрес.
Демократична республіка і загальне виборче право порівняно з кріпосницьким ладом були величезним прогресом .. (Ленін, 39, 1973, 76);
Технічний прогрес — це закономірний історичний процес удосконалення знарядь праці і методів виробництва (Ком. Укр., 8, 1960, 27);
Суспільний прогрес; Соціальний прогрес;
// розм. Розвиток чого-небудь у бік поліпшення; будь-яка позитивна зміна.
Лікар кожний раз знаходить у мене прогрес при вислухуванні (Л. Укр., V, 1956, 400);
Жилося механізаторам всухом’ятку або доводилось ватагами роз’їздитися по селах шукати обіду. Тепер прогрес, пахне засмажкою (Гончар, Тронка, 1963, 267).
Словник української мови (СУМ-11)