прогрес
ПРОГРЕ́С (розвиток по висхідній лінії; перехід від нижчого рівня до вищого), ПО́СТУП, ПІДНЕ́СЕННЯ, ХОДА́ уроч., ПОСТУПУВА́ННЯ заст. Тільки тепер склались остаточно й допевнились і думки передових людей XVIІІ ст. про природний неупинний поступ громадський наперед — прогрес (М. Драгоманов); Нема тих сил, народе, Щоб ходу твою спинить! (М. Рильський); Історичне поступування людства.
РО́ЗВИТОК (процес переходу чогось з одного стану в інший, досконаліший), РО́ЗВІЙ, ПІДНЕ́СЕННЯ, РО́ЗРІСТ розм. — Без науки неможливий розвиток суспільства (Григорій Тютюнник); (Олеся:) Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (І. Франко); Се було письмо від комісії для піднесення краєвого рільництва (І. Франко); З тобою давно ми працюєм на полі Розросту науки й освіти (М. Старицький). — Пор. 1. прогре́с.
Словник синонімів української мови