прогрюкотати

ПРОГРЮКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГРЮКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до прогрю́кати.

Прогрюкотівши по хиткому дерев’яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок і в’їхав в Орську фортецю (Тулуб, В степу.., 1964, 99).

Значення в інших словниках

1. прогрюкотати — прогрюкота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прогрюкотати — -очу, -очеш і прогрюкотіти, -очу, -отиш, док., розм. Підсил. до прогрюкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогрюкотати — ПРОГРЮКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГРЮКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до прогрю́кати. Прогрюкотівши по хиткому дерев'яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок і в'їхав в Орську фортецю (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах