прогрішатися
ПРОГРІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГРІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм. Те саме, що прогріша́ти.
Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась (Барв., Опов.., 1902, 344);
Зарозумілий я, і старосвітський,.. і мороз наводжу на людей, і господь знає, чим ще прогрішаюсь… такий я! (Коб., III, 1956, 25).
Словник української мови (СУМ-11)