1. Словник української мови в 11 томах

прогрішатися

ПРОГРІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГРІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм. Те саме, що прогріша́ти.

Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась (Барв., Опов.., 1902, 344);

Зарозумілий я, і старосвітський,.. і мороз наводжу на людей, і господь знає, чим ще прогрішаюсь… такий я! (Коб., III, 1956, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогрішатися — прогріша́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прогрішатися — -аюся, -аєшся, недок., прогрішитися, -шуся, -шишся, док., розм. Те саме, що прогрішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогрішатися — ПРОГРІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГРІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм. Те саме, що прогріша́ти. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась (Ганна Барвінок); Зарозумілий я, і старосвітський, .. і мороз наводжу на людей, і Господь знає, чим ще прогрішаюсь... такий я! (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. прогрішатися — ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Словник синонімів української мови