прогукати

ПРОГУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. перех. і без додатка. Док. до гука́ти 1.

2. перех. і неперех. Гукати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прогукати — прогука́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прогукати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Док. до гукати 1). 2》 перех. і неперех. Гукати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогукати — ПРОГУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що і без дод. Док. до гука́ти 1. 2. що і без прям. дод. Гукати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах