прогукати
ПРОГУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.
1. перех. і без додатка. Док. до гука́ти 1.
2. перех. і неперех. Гукати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогукати — прогука́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прогукати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Док. до гукати 1). 2》 перех. і неперех. Гукати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогукати — ПРОГУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що і без дод. Док. до гука́ти 1. 2. що і без прям. дод. Гукати якийсь час. Словник української мови у 20 томах