прогул
ПРОГУ́Л, у, ч. Неявка, невихід на роботу, у навчальний заклад і т. ін. без поважної причини.
Автоматна бригада хоч і випустила за місяць двісті дев’яносто сім паровозів, а з них аж сімнадцять по оздоровчому ремонту, проте мала три випадки повторності і п’ять прогулів (Панч, II, 1956, 456);
— Дисципліна комсомольська на висоті? — Цілком. Прогулів немає (Собко, Нам спокій.., 1959, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогул — прогу́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прогул — [проугул] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- прогул — -у, ч. Неявка, невихід на роботу, у навчальний заклад і т. ін. без поважної причини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогул — ПРОГУ́Л, у, ч. Неявка, невихід на роботу, у навчальний заклад і т. ін. без поважної причини. Вимушений прогул. (1) Ви́мушений прогу́л – час, протягом якого працівник не з власної вини позбавлений можливості працювати. Словник української мови у 20 томах
- прогул — рос. прогул невихід на роботу протягом всього робочого дня без поважних причин. П. вважається також поява на роботі в нетверезому стані, незалежно від часу робочого дня. За П. до працівника застосовують заходи дисциплінарного впливу згідно з чинним законодавством. Eкономічна енциклопедія