прогулянковий

ПРОГУ́ЛЯНКОВИЙ, а, е. Стос. до прогулянки (у 1 знач.).

Не забула [дівчина] й уповільнити до прогулянкового темпу насправді нервову свою ходу (Ле, В снопі.., 1960, 204);

// Який служить для прогулянки; признач. для прогулянки.

На Україні відкрито багато пунктів прокату човнів. Крім того, прогулянкові човни видають на водно-спортивних базах підприємств, відомств. (Рад. Укр., 16.V 1971, 4);

Вздовж берега [Дніпра] йде прогулянкова доріжка шириною в 3,5 метра (Веч. Київ, 2.XII 1967, 1).

Значення в інших словниках

1. прогулянковий — прогу́лянковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прогулянковий — -а, -е. Стос. до прогулянки (у 1 знач.). || Який служить для прогулянки; признач. для прогулянки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогулянковий — ПРОГУ́ЛЯНКОВИЙ, а, е. Стос. до прогулянки (у 1 знач.). Не забула [дівчина] й уповільнити до прогулянкового темпу насправді нервову свою ходу (Іван Ле); // Який служить для прогулянки; признач. для прогулянки.  Словник української мови у 20 томах