Великий тлумачний словник сучасної мови

прогулянковий

прогу́лянковий

-а, -е.

Стос. до прогулянки (у 1 знач.).

|| Який служить для прогулянки; признач. для прогулянки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прогулянковий — прогу́лянковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прогулянковий — ПРОГУ́ЛЯНКОВИЙ, а, е. Стос. до прогулянки (у 1 знач.). Не забула [дівчина] й уповільнити до прогулянкового темпу насправді нервову свою ходу (Іван Ле); // Який служить для прогулянки; признач. для прогулянки.  Словник української мови у 20 томах
  3. прогулянковий — ПРОГУ́ЛЯНКОВИЙ, а, е. Стос. до прогулянки (у 1 знач.). Не забула [дівчина] й уповільнити до прогулянкового темпу насправді нервову свою ходу (Ле, В снопі.., 1960, 204); // Який служить для прогулянки; признач. для прогулянки.  Словник української мови в 11 томах