прогумований

ПРОГУМО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до прогумува́ти;

// У знач. прикм.

Ад’ютант поклав невеличкий пакунок, загорнутий у прогумований непромокальний мішок, на поличку (Собко, Скеля.., 1961, 63);

На прогумованій або суконній тканині, що рухається по конвейєру, утворюються заряди напругою до 15 тисяч вольтів (Знання.., 4, 1971, 3).

Значення в інших словниках

1. прогумований — прогумо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прогумований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогумувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогумований — ПРОГУМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прогумува́ти; // у знач. прикм. Ад'ютант поклав невеличкий пакунок, загорнутий у прогумований непромокальний мішок, на поличку (В.  Словник української мови у 20 томах
4. прогумований — ПРОГУМО́ВАНИЙ, ГУМО́ВАНИЙ, ПРОРЕЗИ́НЕНИЙ заст. Водовози.. були якось однаково зодягнені, немов у своєрідну уніформу, в зелено-жовті прогумовані куртки і такі ж штани (Ірина Вільде); Таня рвучко підвелася. Гумований дощовик засичав на ній (О.  Словник синонімів української мови