прогумований
ПРОГУМО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до прогумува́ти;
// У знач. прикм.
Ад’ютант поклав невеличкий пакунок, загорнутий у прогумований непромокальний мішок, на поличку (Собко, Скеля.., 1961, 63);
На прогумованій або суконній тканині, що рухається по конвейєру, утворюються заряди напругою до 15 тисяч вольтів (Знання.., 4, 1971, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогумований — прогумо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прогумований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогумувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогумований — ПРОГУМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прогумува́ти; // у знач. прикм. Ад'ютант поклав невеличкий пакунок, загорнутий у прогумований непромокальний мішок, на поличку (В. Словник української мови у 20 томах
- прогумований — ПРОГУМО́ВАНИЙ, ГУМО́ВАНИЙ, ПРОРЕЗИ́НЕНИЙ заст. Водовози.. були якось однаково зодягнені, немов у своєрідну уніформу, в зелено-жовті прогумовані куртки і такі ж штани (Ірина Вільде); Таня рвучко підвелася. Гумований дощовик засичав на ній (О. Словник синонімів української мови