1. Словник української мови у 20 томах

прогумований

ПРОГУМО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прогумува́ти;

// у знач. прикм.

Ад'ютант поклав невеличкий пакунок, загорнутий у прогумований непромокальний мішок, на поличку (В. Собко);

На прогумованій або суконній тканині, що рухається по конвеєру, утворюються заряди напругою до 15 тисяч вольтів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогумований — прогумо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прогумований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогумувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогумований — ПРОГУМО́ВАНИЙ, ГУМО́ВАНИЙ, ПРОРЕЗИ́НЕНИЙ заст. Водовози.. були якось однаково зодягнені, немов у своєрідну уніформу, в зелено-жовті прогумовані куртки і такі ж штани (Ірина Вільде); Таня рвучко підвелася. Гумований дощовик засичав на ній (О. Словник синонімів української мови
  4. прогумований — ПРОГУМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прогумува́ти; // У знач. прикм. Ад’ютант поклав невеличкий пакунок, загорнутий у прогумований непромокальний мішок, на поличку (Собко, Скеля.. Словник української мови в 11 томах