прогуркати
ПРОГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Док. до гу́ркати.
Пройшли вартові. Кулеметні колеса Прогуркали, плещучись в бризках води (Бажан, Роки, 1957, 246).
2. Гуркати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)ПРОГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Док. до гу́ркати.
Пройшли вартові. Кулеметні колеса Прогуркали, плещучись в бризках води (Бажан, Роки, 1957, 246).
2. Гуркати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)