Словник української мови в 11 томах

прогуторити

ПРОГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Гуторити якийсь час.

Чималу годину знов прогуторили [Одарка й Карпо] (Мирний, III, 1954, 111).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прогуторити — прогуто́рити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. прогуторити — -рю, -риш, док., діал. Гуторити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогуторити — ПРОГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Гуторити якийсь час. Чималу годину знов прогуторили [Одарка й Карпо] (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  4. прогуторити — Прогу́то́рити, -рю, -риш гл. Проговорить нѣкоторое время.  Словник української мови Грінченка