продержати

ПРОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. Держати (у 1, 4, 5, 10 знач.) якийсь час.

Дарочка продержала його [Гордія] цілу ніч на вітрі та морозі… (Л. Янов., І, 1959, 130);

// безос.

Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла, як кістка (Мирний, III, 1954, 7).

Значення в інших словниках

1. продержати — проде́ржати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продержати — -жу, -жиш, док., перех. Держати (у 1, 4, 5, 10 знач.) якийсь час. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продержати — ПРОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., що. Держати (у 1, 4, 5, 10 знач.) якийсь час. Дарочка продержала його [Гордія] цілу ніч на вітрі та морозі... (Л. Яновська); // безос. Продержало з тиждень морозом, – земля заклякла, як кістка (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. продержати — Продержати, -жу, -жиш гл. Продержать.  Словник української мови Грінченка