продержатися
ПРОДЕ́РЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Бути в певному стані якийсь час (про погоду).
Вася добре знав голос і розмову хвиль, коли море не грає, а тільки дихає. Вони говорили йому про те, що кілька день [днів] продержиться хороша погода (Собко, Скеля.., 1961, 77).
2. перен. Держатися (у 7 знач.) якийсь час.
Нехай собі землю відібрали у них денікінці. Нічого, довго вони не продержаться (Цюпа, Три явори, 1958, 29).
Словник української мови (СУМ-11)