продефілювати
ПРОДЕФІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., книжн. Док. до дефілюва́ти.
З співом «Інтернаціоналу» «Перший курінь червоних козаків» продефілював містом — місто тільки прокидалось (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 631).
Словник української мови (СУМ-11)