продешевити
ПРОДЕШЕВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. продешевля́ть; док, Зазнати збитків унаслідок невигідного продажу чого-небудь.
[Тіпка:] Краще вам худобу на місці продать, бо у ярмарці можна продешевить (Кроп., II, 1958, 476);
Цілий тиждень тягався [Дикун] з тим маслом та медом, поки все не розпродав. Він би впорався й раніш, але боявся продешевити (Добр., Очак. розмир, 1965, 191);
// перен., розм. Недооцінити себе, своїх достоїнств, здібностей і т. ін.
— Нащо, скажіть, я виходила заміж за цього свавільця? — Тільки для того, щоб не продешевити і в дівках не засидітись, — одразу ж відповідав дядько Микола (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 106).
Словник української мови (СУМ-11)