продух
ПРО́ДУХ, у, ч.
1. Отвір, щілина, діра в чому-небудь.
Джміль гуде, Б’ється В гарячі вікна, Шукає продуху (Мисик, Біля криниці, 1967, 156);
// Отвір або канал в конструкціях будинків і споруд для природного провітрювання (вентиляції) приміщень.
2. Те саме, що прові́трювання.
Мала квадратова дірка, вирізана в них [у дверях] для продуху, була заткана дерев’яною дошкою і забита скоблем (Фр., І, 1955, 273).
Словник української мови (СУМ-11)