продуха
ПРОДУ́ХА, и, ж., рідко. Те саме, що про́дух 1.
Пан з паничем полізли під будку, накинули на ноги бараницю, нагорнули ще й поверх неї сіна, щоб не було ніякої продухи (Крим., Вибр., 1965, 391);
*Образно. Сонце сьогодні цілий день шукало продухи в небесній кризі, іноді воно, здрібніле за зиму, ребром вибивалося на поверхню і відразу ж зникало (Стельмах, І, 1962, 156).
Словник української мови (СУМ-11)