Словник української мови в 11 томах

прожебоніти

ПРОЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. і без додатка, розм. Док. до жебоні́ти 1.

— Нащо було так?.. Нехай би собі… — несміливо прожебоніла Юзя (Л. Укр., III, 1952, 654).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прожебоніти — прожебоні́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прожебоніти — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  3. прожебоніти — -ню, -ниш, перех. і без додатка, розм. Док. до жебоніти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прожебоніти — ПРОЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, що і без дод., розм. Док. до жебоні́ти 1. – Нащо було так?.. Нехай би собі... – несміливо прожебоніла Юзя (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах