прожебоніти
ПРОЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. і без додатка, розм. Док. до жебоні́ти 1.
— Нащо було так?.. Нехай би собі… — несміливо прожебоніла Юзя (Л. Укр., III, 1952, 654).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. і без додатка, розм. Док. до жебоні́ти 1.
— Нащо було так?.. Нехай би собі… — несміливо прожебоніла Юзя (Л. Укр., III, 1952, 654).
Словник української мови (СУМ-11)