прозаїчно

ПРОЗАЇ́ЧНО. Присл. до прозаї́чний 2.

Ти тверезо, аж прозаїчно доводила, що в наші часи мусить бути «поділ праці» у всьому (Л. Укр., III, 1952, 684);

Присяглася [школярка] щиро Учитись на «відмінно»… Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло, — І ми малій ораторці плескали Від серця щирого… (Рильський, III, 1961, 107);

Вся ця комедія закінчилась на березі Тисмениці. І досить прозаїчно (Кол., Терен.., 1959, 43).

Значення в інших словниках

1. прозаїчно — прозаї́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. прозаїчно — Присл. до прозаїчний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прозаїчно — ПРОЗАЇ́ЧНО. Присл. до прозаї́чний 2. Ти тверезо, аж прозаїчно доводила, що в наші часи мусить бути “поділ праці” у всьому (Леся Українка); Присяглася [школярка] щиро Учитись на “відмінно”...  Словник української мови у 20 томах