прозірчастий

ПРОЗІ́РЧАСТИЙ, ПРОЗО́РЧАСТИЙ, а, е. Те саме, що прозо́рий.

Повітря було тихе, тепле, прозірчасте (Фр., VII, 1951, 183);

Світання весело віщують солов’ї в прозірчастій імлі (Забіла, У.. світ, 1960, 177);

З усіх боків обступили його [став] високі, превисокі верби, аж трохи понахилялись над водою, позчіплювались зеленими верхами, заглядаючи в світлу, прозорчасту воду (Н.-Лев., І, 1956, 103);

Запнута вона була якоюсь прозорчастою хусткою (Сенч., На Бат. горі, 1960, 7);

Душа тріпоче, Прозорчасті уловлюючи звуки, Такі знайомі (Рильський, II, 1960, 212);

*Образно. Сатира його [М. Салтикова-Щедріна], в більшій мірі від Гоголевої політична, стає при сучаснім гніті єдиною прозірчастою покривкою, під котрою можна в Росії висказувати суд про політику (Фр., Публіцистика, 1953, 41).

Значення в інших словниках

1. прозірчастий — прозі́рчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прозірчастий — див. ажурний; прозорий; світлий  Словник синонімів Вусика
3. прозірчастий — прозорчастий, -а, -е. Те саме, що прозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прозірчастий — ПРОЗІ́РЧАСТИЙ, ПРОЗО́РЧАСТИЙ, а, е. Те саме, що прозо́рий. Повітря було тихе, тепле, прозірчасте (І. Франко); Світання весело віщують солов'ї в прозірчастій імлі (Н.  Словник української мови у 20 томах
5. прозірчастий — ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ (ПРОЗО́РЧАСТИЙ), ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙ поет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ заст.  Словник синонімів української мови