прокволисто
ПРОКВО́ЛИСТО, розм. Присл. до прокво́листий.
Баран прокволисто і безнадійно мекав (Донч., VI, 1956, 306);
Тужно й прокволисто бренькає струна (Ю. Янов., IV, 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОКВО́ЛИСТО, розм. Присл. до прокво́листий.
Баран прокволисто і безнадійно мекав (Донч., VI, 1956, 306);
Тужно й прокволисто бренькає струна (Ю. Янов., IV, 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)