прокипілий

ПРОКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прокипі́ти.

У відрі була запарена на воді, добре прокипіла баланда з справжніх житніх висівок (Коз., Гарячі руки, 1960, 17);

*Образно. Жменька мужніх, обстріляних, прокипілих ненавистю до ворога людей — оце тепер і був полк (Гончар, Людина.., 1960, 106).

Значення в інших словниках

1. прокипілий — прокипі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прокипілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прокипіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокипілий — ПРОКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прокипі́ти. У відрі була запарена на воді, добре прокипіла баланда з справжніх житніх висівок (В. Козаченко); * Образно. Жменька мужніх, обстріляних, прокипілих ненавистю до ворога людей – оце тепер і був полк (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах