1. Словник української мови в 11 томах

прокипілий

ПРОКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прокипі́ти.

У відрі була запарена на воді, добре прокипіла баланда з справжніх житніх висівок (Коз., Гарячі руки, 1960, 17);

*Образно. Жменька мужніх, обстріляних, прокипілих ненавистю до ворога людей — оце тепер і був полк (Гончар, Людина.., 1960, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокипілий — прокипі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прокипілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прокипіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокипілий — ПРОКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прокипі́ти. У відрі була запарена на воді, добре прокипіла баланда з справжніх житніх висівок (В. Козаченко); * Образно. Жменька мужніх, обстріляних, прокипілих ненавистю до ворога людей – оце тепер і був полк (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах