прокипілий
прокипі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до прокипіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокипілий — прокипі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прокипілий — ПРОКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прокипі́ти. У відрі була запарена на воді, добре прокипіла баланда з справжніх житніх висівок (В. Козаченко); * Образно. Жменька мужніх, обстріляних, прокипілих ненавистю до ворога людей – оце тепер і був полк (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- прокипілий — ПРОКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прокипі́ти. У відрі була запарена на воді, добре прокипіла баланда з справжніх житніх висівок (Коз., Гарячі руки, 1960, 17); *Образно. Жменька мужніх, обстріляних, прокипілих ненавистю до ворога людей — оце тепер і був полк (Гончар, Людина.., 1960, 106). Словник української мови в 11 томах