Словник української мови в 11 томах

проклеювач

ПРОКЛЕ́ЮВАЧ, а, ч. Той, хто проклеює щось, займається проклеюванням.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. проклеювач — прокле́ювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. проклеювач — -а, ч. Той, хто проклеює щось, займається проклеюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проклеювач — ПРОКЛЕ́ЮВАЧ, а, ч. Той, хто проклеює щось, здійснює проклеюванням.  Словник української мови у 20 томах