проклеювач

прокле́ювач

-а, ч.

Той, хто проклеює щось, займається проклеюванням.

Значення в інших словниках

1. проклеювач — прокле́ювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. проклеювач — ПРОКЛЕ́ЮВАЧ, а, ч. Той, хто проклеює щось, здійснює проклеюванням.  Словник української мови у 20 томах
3. проклеювач — ПРОКЛЕ́ЮВАЧ, а, ч. Той, хто проклеює щось, займається проклеюванням.  Словник української мови в 11 томах