прокручений

ПРОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокрути́ти.

З одного боку [коридора], десь далеко-далеко в куточку вгорі, блимало невеличке кругле віконце, ніби прокручене свердлом-лопатнем у товстій стіні (Н.-Лев., VII, 1966, 11);

— Ти березового соку не хочеш? Отам, — він кивнув на левади, де поміж вільхами біліли берези, — у мене й дірочки прокручені є (Гуц., З горіха.., 1967, 43).

Значення в інших словниках

1. прокручений — прокру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прокручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокрутити. || прокручено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокручений — ПРОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокрути́ти. З одного боку [коридору], десь далеко-далеко в куточку вгорі, блимало невеличке кругле віконце, ніби прокручене свердлом-лопатнем у товстій стіні (І. Нечуй-Левицький); – Ти березового соку не хочеш?...  Словник української мови у 20 томах