пролаза
ПРОЛА́ЗА, и, ч. і ж., розм. Пронозлива, хитра, спритна людина; пройдисвіт, ловкач.
Розвелися пролази серед молодих мужиків. Кожен норовить розумніше батька стати (Горд., Чужу ниву.., 1947, 6);
Дарма, що він за свої кревні купив коні. Знайдуть їх якісь пролази у нього, і не оберешся лиха та поговорів (Стельмах, І, 1962, 498).
Словник української мови (СУМ-11)