Словник української мови у 20 томах

пролаза

ПРОЛА́ЗА, и, ч. і ж., розм.

Пронозлива, хитра, спритна людина; пройдисвіт.

Дарма, що він за свої кревні купив коні. Знайдуть їх якісь пролази у нього, і не оберешся лиха та поговорів (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пролаза — прола́за іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пролаза — див. підлабузник; спритний; хитрий  Словник синонімів Вусика
  3. пролаза — -и, ч. і ж., розм. Пронозлива, хитра, спритна людина; пройдисвіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролаза — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл.  Словник синонімів української мови
  5. пролаза — ПРОЛА́ЗА, и, ч. і ж., розм. Пронозлива, хитра, спритна людина; пройдисвіт, ловкач. Розвелися пролази серед молодих мужиків. Кожен норовить розумніше батька стати (Горд., Чужу ниву.., 1947, 6); Дарма, що він за свої кревні купив коні.  Словник української мови в 11 томах