пролазити
ПРОЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ПРОЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док.
1. Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залазити куди-небудь через вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про плазунів і дрібних живих істот, що мають багато ніг).
Вони [жучки] ворушили ніжками, чіплялись за пальці, вперто не хотіли пролазити у вузеньку шийку пляшки (О. Донченко);
Усей той яр так заріс кущами, що не тільки не пройде чоловік, але й собака не пролізе (І. Нечуй-Левицький);
// Узагалі лазити, повзати по якій-небудь поверхні (звичайно про комах).
По столу пролізла муха;
* Образно. Залишившись на самоті, Дорош підходить до столу, бере привезений камінь і пильно вдивляється в нього. По обличчю йому болючим зигзагом пролазить усмішка (Я. Мамонтов);
// Навшпиньках або поповзом улазити всередину чого-небудь через вузький прохід, пролом, отвір, насилу пробиратися вперед попід чимсь, через щось і т. ін. (про людей).
Плутаючись у високих бур'янах, пролазячи попід кущами, .. вони долізли врешті до води (М. Коцюбинський);
Вона пролазила попід вагонами, бігла до свого сьомого, міцно притискуючи до себе уже прив'ялий і все ще такий же великий сніп лугових квітів (з газ.);
Одчинив [Марко] невеличке віконце, таке, що тільки хіба гадюкою пролізти чоловікові (О. Стороженко);
Пролізши через купу іржавих поламаних машин, які попадали крізь стелю з другого поверху, хлопці побачили залізну ляду (Ю. Яновський);
Поки інші козаки ламали двері, Бреус проліз через отвір у даху і одразу ж загруз по коліна у воросі збіжжя (С. Добровольський);
// Проходити за розмірами через який-небудь отвір.
Левантина спробувала просунути їх [обценьки] крізь двері, але вони не пролазили (Б. Грінченко);
Ухопив пес цілого пирога. Дивлюся, і цілий пиріг не застряв у горлі, пролазить. Цюцько навіть не поперхнувся (О. Ковінька);
– Там гармати такі, що й чоловік у стволяку пролізе! (О. Гончар);
Підіймає [Максим] руку до крихітної .. щілини, крізь яку не пролізе й дитячий кулак (М. Стельмах);
// розм. Через силу пробиратися куди-небудь між людьми, що тісно стоять, сидять.
Фотографи пролазили крізь натовп.., перешкоджаючи кінооператорові працювати (Ю. Яновський);
Увійшла [Ївга в суд]. Писарів чимало; а народу ж то, народу, – так і не пролізеш (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ходімте [на матч] зарані, бо запізнимось трохи, – не проліземо на місце (Остап Вишня);
Він проліз у юрбі до ослонів, пройшовся між них, розглядаючись, і, врешті, сів на одному (А. Головко);
// розм. Просуватися, проходити по багнистій, грузькій поверхні.
На воді ряска, немов руда кора .. Човен ледве-ледве пролазить. Скрізь брудно (М. Коцюбинський).
2. розм. Показуватися назовні через дірки, щілини і т. ін.; вилазити.
Ноги [чоловіка] у жовтих чоботях з пальцями, мов рукавиці, .. а скрізь тії пальці пролазили когті [кігті], мов у кота заморського (Г. Квітка-Основ'яненко);
Циркуляри уже йому йдуть на такому тонкому папері, що й махорка крізь нього пролазить (О. Гончар).
3. розм. Злодійкувато, потай забиратися куди-небудь.
Гризельда звеліла покликати коменданта й розказала йому, що в садок кудоюсь пролізли козаки і певно кмітять за всім (І. Нечуй-Левицький);
– Та ми так проліземо, що Кучма й незчується. А кавуняччя в нього яке! (Б. Грінченко);
– Тепер лягаймо спати, – порадив він. – І замикайте двері, щоб ще хто не проліз, – додав Федя (М. Трублаїні);
// перен. Просочуватися, проникати куди-небудь (про мороз, вітер і т. ін.); ставати відчутним (про запах).
Вітер лютує, вітер царює, пролазить у кожну щілину (Грицько Григоренко);
Третьої ночі, коли мороз розбивав стіни й пролазив у хату, Терешко зовсім одубів (Г. Епік);
– Я гризу собі пальці, затуляю рота, носа, а він, той запах [їжі], пролізає всюди, наповняє всю кімнату (Г. Хоткевич);
// перен. Зловживаючи чиєю-небудь довірою, потрапляти кудись для того, щоб вивідати щось, провадити підривну діяльність і т. ін.
Він своєю вдачею ніби ввесь був обмазаний “єлеєм”, бо пролазив скрізь і всюди, сказати б в найменшу щілину (І. Нечуй-Левицький);
[Филимон:] Проворний [Гаврюшка] вражий син! Скрізь пролізе, підслухає (І. Карпенко-Карий);
// перен. Пристосовуючись і хитруючи, добиватися вигідного соціального становища, незаконно просуватися по службі і т. ін.
– Нехай тебе Бог боронить від них [менших панків]! Пролізай до старших! (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ти думаєш, я тебе не пам'ятаю? .. Пам'ятаю, як же. В Ніжині... Забув? Коли ж ти встиг в інспектори пролізти? Чи це не ти? (О. Довженко);
За Шевка взявся громадський суд. Судили його в школі, згадували провини в минулому і дивувались, як він знову проліз на посаду (М. Стельмах).
4. перен., розм. Випадково або час від часу з'являтися, мимоволі виникати і т. ін.
Балачки про Голодний Степ пролазили в щоденні турботи, в думки (Іван Ле);
У Юрка Васюти між п'ятірок пролізла одна четвірка (О. Донченко).
◇ [І] вовк не пролі́зе див. вовк;
[І] вуж не пролі́зе <[І] вужу́ не пролі́зти> див. вуж;
[І] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.) див. ми́ша;
(1) Ми́ші не пролі́зти (д) див. ми́ша;
(2) Прола́зити / пролі́зти в шпа́рку – хитрощами, улесливістю і т. ін. поступово, непомітно домагатися чого-небудь, проникати куди-небудь.
Справжній митець увіходить у мистецтво не потихеньку, не пролазить у шпарку, прикриваючись вигаданим прізвиськом, а йде сміливо, відверто, через головний вхід (П. Загребельний);
(3) Пролі́зти (пройти́) [і] крізь ву́шко го́лки – змогти, зуміти, зробити що-небудь неймовірне, винятково складне.
Наш Іван, коли хочеш знати, і крізь вушко голки пролізе (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)