прольотка
ПРОЛЬО́ТКА, и, ж. Легкий чотириколісний екіпаж на два місця з відкритим верхом.
Вони пішли пішки, а професор урочисто їхав попереду на прольотці (Ю. Янов., II, 1954, 96);
Коло ганку, почувши хазяїна, весело заіржав Шторм, рвонув з копита, і бригадирова прольотка вітром полетіла на ферму (Кучер, Трудна любов, 1960, 534).
Словник української мови (СУМ-11)