промекекати

ПРОМЕКЕ́КАТИ, промеке́каю, промеке́каєш і промеке́чу, промеке́чеш. Док. до меке́кати.

Промекекали овечки;

// перен., розм. Сказати що-небудь нерозбірливо, розтягуючи слова.

— Чого тобі? — спитав у Прудивуса той перший, рудий. — Е-е-е-е!? — знову промекекав лицедій докірливо (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 469).

Значення в інших словниках

1. промекекати — промеке́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промекекати — промекекаю, промекекаєш і промекечу, промекечеш. Док. до мекекати. || перен., розм. Сказати що-небудь нерозбірливо, розтягуючи слова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промекекати — ПРОМЕКЕ́КАТИ, промеке́каю, промеке́каєш і промеке́чу, промеке́чеш. Док. до меке́кати. Промекекали овечки; // перен., розм. Сказати що-небудь нерозбірливо, розтягуючи слова. – Чого тобі? – спитав у Прудивуса той перший, рудий. – Е-е-е-е!? – знову промекекав лицедій докірливо (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. промекекати — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути.  Словник синонімів української мови