променжувати
ПРОМЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., діал. Док. до менжува́ти.
[Домаха:] Та ти ж знала, що він мене не любить, що його силком женять, ти знала! Захотілося променжувати мене на панське добро? (Стар., Вибр., 1959, 362).
Словник української мови (СУМ-11)