променжувати

ПРОМЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що, діал.

Док. до менжува́ти.

[Домаха:] Та ти ж знала, що він мене не любить, що його силком женять, ти знала! Захотілося променжувати мене на панське добро? (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. променжувати — променжува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. променжувати — -ую, -уєш, перех., діал. Док. до менжувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. променжувати — ПРОМЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., діал. Док. до менжува́ти. [Домаха:] Та ти ж знала, що він мене не любить, що його силком женять, ти знала! Захотілося променжувати мене на панське добро? (Стар., Вибр., 1959, 362).  Словник української мови в 11 томах