1. Словник української мови у 20 томах

променжувати

ПРОМЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що, діал.

Док. до менжува́ти.

[Домаха:] Та ти ж знала, що він мене не любить, що його силком женять, ти знала! Захотілося променжувати мене на панське добро? (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. променжувати — променжува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. променжувати — -ую, -уєш, перех., діал. Док. до менжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. променжувати — ПРОМЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., діал. Док. до менжува́ти. [Домаха:] Та ти ж знала, що він мене не любить, що його силком женять, ти знала! Захотілося променжувати мене на панське добро? (Стар., Вибр., 1959, 362). Словник української мови в 11 томах