прометений
ПРОМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промести́.
Ворота були розчинені навстіж, а стежка од воріт до порога добре прометена (Л. Янов., І, 1959, 316);
І тоді.. сніг був, як тепер, і доріжка була прометена в ньому (Томч., Закарп. опов., 1953, 22).
Словник української мови (СУМ-11)